Реформи в Україні: громадська думка

10.09.2015 20:27

Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба Центру Разумкова з 22 по 27 липня 2015 року. Було опитано 2011 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим і окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Опитування було здійснено в рамках проекту Громадського соціологічного консорціуму за фінансової підтримки  програми  Європейського Союзу.

  • Практично кожен українець відчув на собі наслідки поточної фінансово-економічної кризи: 59% – дуже серйозно, і ще 37% – певною мірою. Головним економічним наслідком кризи для більшості населення стало зростання цін (75%) і пов’язані з цим зменшення купівлі одягу та інших речей (72%), скорочення споживання продуктів харчування (67%) та обмеження купівлі ліків і медичних послуг (55%). Зменшення заробітної плати відчув кожен четвертий українець.
  • Переважна більшість українців не вірить в успішність реформ, які зараз намагається здійснювати влада: 32% мають певну надію, однак загалом не вірять у це, а 30% зовсім позбавлені такої віри. Натомість, лише 30% в цілому вірять, що реформи увінчаються успіхом.
  • Майже половина українців (48%) вважає, що нова українська влада не досягла ніякого прогресу у здійсненні реформ. Кожен четвертий громадянин вважає, що було зроблено приблизно 10% того, що слід було зробити, кожен десятий – що зроблено не більше третини, і 3% – не більше половини. Тих, хто гадає, що влада вже зробила більше половини з запланованих реформ, назбиралося 0,6%.
  • На думку громадян, найбільший опір проведенню реформ в Україні чинять уряд та олігархи (по 51%). З іншого боку, на думку 32% українців, уряд не чинить опір, а навпаки, сприяє проведенню реформ; натомість, щодо олігархів таку думку мають лише 7%. Відповідно, умовний баланс ставлення до ролі олігархів у проведенні реформ найгірший серед усіх агентів цього процесу (-44%). Украй погано українці оцінюють й аналогічний вплив державних чиновників (-38%), а також політичних сил, що входять до складу коаліції (-22%). Кількість тих, хто вважає президента рушієм і гальмом реформ, приблизно однакова: 37% і 39%, відповідно. Найкращим балансом ставлення громадян у контексті впливу на проведення реформи можуть похвалитися громадські організації та волонтери: 22% вважають, що вони сприяють реформам, і лише 0,5% – що вони чинять їм опір. Позитивний баланс отримало також населення України загалом: 18,5% вважають його рушієм реформ, і лише 3% – гальмом.
  • Головною причиною поточної соціально-економічної кризи українці назвали корумпованість представників влади (так вважають 72%). Крім того, важливими чинниками, на їхню думку, були також олігархізація економіки (54%), некомпетентне управління соціальною і економічною сферами з боку політичного керівництва країни (47%) та відсутність стратегії соціально-економічного розвитку (35%). Воєнні дії на Донбасі  як причину назвали 30% опитаних.
  • Переважна більшість українців (54%) підтримує продовження ринкових реформ заради подолання соціально-економічної кризи в країні. Перехід до планової економіки  як панацеї назвали 20% опитаних.
  • Найважливішою реформою для українців є антикорупційна – так вважають 65%. До того ж у списку пріоритетних реформ респонденти часто згадували реформу органів правопорядку (58%), пенсійну реформу та реформу системи соціального захисту (40%) і реформу сфери охорони здоров’я (36%).
  • Лише 9% українців повністю задоволені станом інформування урядом суспільства про свою роботу. Натомість, на думку 39% громадян, інформація, яку дає уряд, часто не відповідає дійсності, 28% вважають, що такої інформації замало, а 24% нарікають  на її незрозумілість. Водночас 12% переконані, що такою інформацією мають цікавитися фахівці, а не пересічні громадяни.
  • Українці розділені в своєму ставленні до призначення на державні посади вихідців з інших країн, передусім Грузії. Однакова кількість опитаних – по 42% – підтримують і не підтримують такі кадрові рішення. При цьому на Заході та в Центрі переважно підтримують ці призначення (58% і 49%, відповідно, оцінюють їх позитивно),  тоді як на Півдні, Сході та Донбасі переважно не підтримують (там їх схвалюють 33%, 29% і 26%, відповідно). Ставлення до призначення Михаїла Саакашвілі головою Одеської ОДА трохи краще: схвально його оцінили 44%, несхвально – 38%. Водночас так само виразними є регіональні відмінності: на Заході та в Центрі підтримує таке рішення більшість населення (62% і 53%, відповідно), тоді як на Півдні, Сході та Донбасі – меншість (35%, 30% і 28%, відповідно).
  • Трохи більше третини українців (36%) готові терпіти подальше зниження рівня власного життя заради кінцевого успіху реформ (із них 8% готові терпіти стільки, скільки потрібно, а 28% – не більше року). Натомість, кожен третій не може терпіти далі, бо його матеріальне становище нестерпне вже зараз, а кожен четвертий – бо не вірить в успіх реформ. Лише на Заході більшість жителів готові терпіти матеріальні труднощі протягом певного періоду часу (загалом 57%). У всіх інших регіонах такі респонденти опинилися у меншості (у Центрі – 37,5%, на Півдні – 25%, на Сході – 23%, на Донбасі – 28%). За останні півроку кількість тих, хто готовий терпіти труднощі заради здійснення реформ зменшилася на 8%, натомість кількість тих, хто терпіти не готовий зросла на 11%.
  • Про громадську ініціативу «Реанімаційний пакет реформ» відомо майже 30% українців: 4% добре її знають, 25% – щось про неї чули.
  • Відносна більшість українців (51%) зізналася в тому, що не готова докладати особисті зусилля заради успіху реформ у країні: 28% – бо вважають, що цим мають займатися органи державної влади, а 23% – бо не вірять в успіх реформ. З іншого боку, 28% готові уважно стежити за інформацією про прогрес реформ у ЗМІ, 13% – набувати знань, потрібних для орієнтування в реформах, 11% – брати участь у публічних обговореннях.

Результати опитування

Джерело: dif.org.ua

Назад

Пошук

© 2012 Усі права захищені.