Руїни палацу Лянцкоронських в Комарно.

10.01.2016 20:26

Палац Лянцкоронських, точніше те, що від нього залишилося, розташований на західній околиці Комарно при виїзді на Переможне. Серед сильно зарощеного старого парку можна побачити руїни колишнього палацу родини Лянцкоронських. Власне, від будівлі залишилися лише стіни, але й ті частково. Праве крило споруди, дерев’яні перекриття поверхів обвалилися. Де-не-де розкидані фрагменти колон, збереглися фундаменти огорожі.

 

Володіли садибою в Комарно польські шляхтичі Лянцкоронські, які належали древньому роду, відомому ще з 1370 року. Прізвище походить від села Лянцкорона. Закладений палац в Комарно був у XVIII столітті. Будівля у стилі класицизму зовні не вирізнялася особливими розкошами, на відміну від внутрішнього оздоблення. В період між Першою і Другою світовими війнами тут розташовувалася школа. Останньою господинею садиби була середня дочка графа Кароля Лянцкоронського – Кароліна Лянцкоронська (1898–2002 роки).
 Народилася у Відні, як і батько, усе життя пов’язала з мистецтвом. Стала першою в Польщі жінкою, яка захистила докторську з філософії та мистецтвознавства і отримала звання (1934 рік) почесного доктора Львівського університету. Була видатним спеціалістом з італійського Ренесансу. Після смерті батька (1933 рік) отримала у спадок палац в Комарно, але мешкала у Львові на вул. Зиморовича, 19, оскільки викладала у Львівському університеті аж до квітня 1940 року. Під час війни вступила до лав Польської Армії Крайової та Червоного Хреста. Організовувала й координувала допомогу інтернованим польськім солдатам, які помирали, й арештантам нацистським тюрем Генеральної Губернії. У травні 1942 року була заарештована у Коломиї, ув’язнення відбувала у Станіславі (Івано-Франківськ) й Львові. Була засуджена до смерті, але завдяки втручанню італійської королівської родини вирок замінили на ув’язнення у концтаборі Равенсбрюк. Звільнена 1945 року. За цей час садиба була розграбована німецькими військами, а деякі споруди геть-чисто спалені. Кароліна емігрувала в Італію, де працювала у Фонді підтримки польської науки та просвіти за кордоном. У 1967 році Lanckorońska заснувала Фонд Ланцкоронських, який заохочує та підтримує польську культуру, має понад мільйон злотих в рік (330 000 дол. США) на стипендії, публікацію наукових книг, дослідження польських архівів у таких країнах, як Литва, Білорусь та Україна та аналогічні проекти.  Залишки батьківської колекції живопису вона презентувала польським музеям у Варшаві та Кракові.  Лех Валенса, і Олександр Кваснєвський намагалися вшанувати пані Кароліну орденом Білого Орла. Відповідала: „Орден за образи? Це була б образа!”.
 2000 року фонд Лянцкоронських виділив 14 000 дол. для музею східних культур у Золочівському замку.
Померла у Римі 24 серпня 2002 року. 
  Так виглядав палац у 1992 році
 А такий вигляд він мав до 1939 року
 
  Олег Ягель за матеріалами інтернету.
Назад

Пошук

© 2012 Усі права захищені.