Руйнівна сила пострілів Гаврили Принципа

26.06.2014 22:17

Початок літа 1914 року.. В Європі панував МИР, економіка більшості країн була на підйомі, країни Європи йшли по шляху зближення різноманітних культурних течій, до взаємодії та співіснування в умовах стабільності, процвітання та демократичних перетворень.

Це був незвичайний час:електричне світло, доповнюючи сонячне, виривало країни з темряви століть, в небо піднялися аероплани, з’явилися автомобілі, моря перетинали швидкісні пароплави, В загальноєвропейській культурі початку XX століття наступили доба розквіту Модерну(Сецесії). Шедеври, створені в той час: поезія, музика, мистецтво, архітектура, як ніякі із минулих століть, були просякнуті радісним настроєм, незбагненим очікуванням щастя. Людям здавалось,що наступає ера милосердя, добробуту та щастя в умовах довготривалого миру. 

Рівно сто років тому, 28 червня 1914 року цю ідилію щастя зруйнували постріли, чию руйнівну силу, ми відчуваємо і в сьогоденні. Хочу нагадати читачам про події сторічної давнини, що відкрили для ЛЮДСТВА ЖАХЛИВУ СКРИНЮ ПАНДОРИ.

 

Спадкоємець престолу Австро-Угорської монархії, Ерцгерцог Франц Фердинанд (1863-1914), який з 1906 року мав значний вплив на державні справи, поступово перебрав на себе керівництво збройними силами імперії. Мудрий політик Франц Фердінад передбачав, що слов’янські народи, які були громадянами його імперії, без сумніву приведуть її раніше чи пізніше до розпаду. Для того, аби це не відбулося, став наполягати у Відні на рівних правах для слов’ян на рівні із австрійцями та угорцями, розраховуючи прив’язати українців, сербів, хорватів, словаків, чехів та поляків до Габсбурського трону, створивши триєдину монархію. Франц Фердінанд показав себе відмінним геополітиком. Він не терпів росіян, але промовляв: “Я противник будь якої війни взагалі, а тим більше проти Росії. Я згоден пожертвувати усім, щоби війна не відбулася, тому що війна між Австрією та Росією може закінчитися падінням двох монархій - Романових та Габсбургів. Якщо ми коли-небудь започаткуємо військові дії проти Сербії, православна Росія стане на її захист і тоді ми змушені будемо воювати з росіянами. Війни з Росією не повинно бути!” 

28 червня 1914 року по запрошенню губернатора австрійських провінцій в Боснії та Герцоговині генерала Оскара Піотека, Франц Фердінанд із своєю дружиною Софі прибув до Сараєва за для інспекції на військових маневрах. В той час таємна терористична організація сербських націоналістів “Чорна Рука”, яка була пов’язана із різноманітними анархістами та антимонархічними організаціями в Європі, готувала замах на спадкоємця трону. Організатори замаху добре знали кого вони вирішили ліквідувати і які наслідки викличе це вбивство. Для здійснення теракту змовники вирішили використати “в темну” студентів - членів націоналістичної організації “Молода Боснія”. Так, напевно, вирішили Сили Зла, що тільки одному із цілої групи підготовлених терористів в цей роковий день вдалось здійснити РОКОВІ ПОСТРІЛИ. 

Гаврило Принцип(1894-1918) – боснійський серб вистрілами в упор розстріляв із револьвера сидячих у відкритому автомобілі Франца Фердінанда та його вагітну дружину Софі. Трагічна загибель спадкоємця австрійського трону започаткувала всю ВЕРЕМІЮ ТРАГІЧНИХ ПОДІЙ XX століття, ВІДГОМІН ТИХ РУЙНІВНИХ ПОСТРІЛІВ ми відчуваємо ї в НАШ ЧАС. 

…Вбивство в Сараєві привело в рух ряд стрімких подій, які переросли в повномасштабну війну. 23 липня Австро-Угорщина висловила звинувачення, що за вбивством стоять сербські державні діячі і висунула ультиматум до Сербії, щоб та покарала причетних до злочину. Замість того Сербія в той же день оголосила військову мобілізацію і заявила, що не згідна повністю виконати ультиматум. 23 липня 1914 року Російський цар Микола II, який марив ідеєю відродити на Балканах Візантійську Імперію на чолі з Росією і оголосив про військову мобілізацію замість того, щоб заради збереження МИРУ вплинути на Сербію. 

26 липня Австро-Угорщина змушена була оголосити мобілізацію і підвести війська до кордонів із Сербією. 28 липня Австро-Угорщина, в зв’язку з невиконанням умов ультиматуму, оголосила Сербії війну. Головні європейські країни, пов’язані між собою через схему договорів колективної оборони і складного характеру міжнародних союзів, на протязі двох тижнів теж оголосили про стан війни, підтримуючи одну із сторін конфлікту. Так вибухнула ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА, зруйнувавши всі сподівання Людства про настання ЕРИ МИЛОСЕРДЯ та ЩАСТЯ, яка стала глобальним воєнним конфліктом, що відбувався перш за все в Європі між 1914 і 1918-роками. 

ЗАГИНУЛО 9 МІЛЬЙОНІВ ВІЙСЬКОВИХ ТА ЦИВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ 

Ця війна мала вирішальний вплив на всю історію XX століття. Сили Антанти на чолі з Францією, Росією, Великобританією і з 1917 року США перемогли держави Четвертного Союзу на чолі з Австро-Угорщиною, Німеччиною, Болгарією й Турецькою імперією. Італія приєдналась до Антанти 1918 року. 

Війна спричинила розпад чотирьох імперій: Австро-Угорської, Російської, Німецької та Османської (Турецької). Перша Світова війна визначила кінець старого світового порядку, який склався в Європі після Наполеонівських війн та Віденського Конгресу 1815 року. 

По завершенню війни залишились мільйони інвалідів, вдів та сиріт, бездомних біженців, зруйновані міста та спалені села по цілій Європі, але найгірше, що залишила по собі війна - сплюндровані людські чесноти, ненависть між людьми, підміна понять, що є ДОБРО і що є ЗЛО. 

Як наслідок цього, поширення по всій Європі, а особливо на теренах колишньої Російської імперії, анти людських тоталітарних політичних течій та рухів: атеїзму, анархізму, комунізму, нацизму та фашизму. Руйнуються майже всі засади людської моралі та родинних цінностей, неймовірне поширення майже у всіх країнах Європи отримують такі ганебні явища, як алкоголізм, наркоманія, аморальність, розпач та зневіра. Комуністичні та нацистські ідеї найбільше знайшли прихильників серед ветеранів та учасників цієї Великої Війни. 

Марення про “комуністичний та безбожний рай” отримали особливу підтримку на теренах колишньої багатонаціональної Російської імперії після вдалого для більшовиків Жовтневого Перевороту 1917 року в Петрограді. Відразу після захоплення влади більшовики заявили про відміну всіх демократичних засад і становлення ДИКТАТУРИ та введенняЧервоного Терору задля знищення всіх незгідних та розв’язали братовбивчу громадянську війну. Це був перший акт трагедії всіх народів бувшої імперії, а особливо українського, поклавши початок його геноциду. З допомогою БРУТАЛЬНОЇ БРЕХНІ та ЗБРОЇ, російські більшовики – комуністи втопили в крові Українську Народну Республіку та розв’язали небачений ТЕРОР. 

Навожу приблизний опис Злочинів Комуністичної Диктатури проти Українського Народу та кількість загиблих: 

революція, громадянська війна, червоний терор - біля 4 млн, 
колективізація та розкуркулювання з розстрілами - біля 2 млн, 
Голодомор - біля 6 млн, 
репресії 1934-1936 років - 1 млн, 
репресії 1937-1939 років - 2млн, 


тобто до початку Другої Світової війни 1 вересня 1939 року було знищено на теренах Радянської України біля 15 млн. наших співвітчизників. 

Водночас з масовими вбивствами, кращих представників народу: духовенства, інтелігенції, заможного селянства, які складали розум та совість народу, знищувалась НАЦІОНАЛЬНА КУЛЬТУРА та її ПАМ'ЯТКИ та НАЦІОНАЛЬНА ПАМ'ЯТЬ Українського та інших народів, які з давніх часів проживали на Українській Землі. 

Після завершення Першої Світової Війни, яка для Німеччини закінчилася поразкою, в умовах панування в суспільстві бездуховності та безпричинної ненависті, стало можливим поширення ідей антикомунізму-нацизму та реваншизму. 

За короткий міжвоєнний період анти людські, антикомуністичні, нацистські та фашистські партії прийшли до влади у таких країнах, як Італія, Німеччина, Іспанія, Португалія, Австрія, Румунія, Угорщина, Словакія. 

Підтримка Сталіним мілітаризації Німеччини, явні симпатії до ідеологічних засад Гітлеровської Націонал-Соціалістичної Робітничої партії Німеччини, теж під Червоним прапором, тільки вже не ПЕНТАГРАМОЮ САТАНИ, як у російських більшовиків, а зі СВАСТИКОЮ СМЕРТІ, сприяло тому, що не було осуду з боку СРСР анексіям Німеччини в 1938 році Судет від Чехословаччини та Австрії. 

Потаємні бажання двох ДИКТАТОРІВ, Сталіна та Гітлера, переглянути силою зброї підсумки Першої Світової Війни підвело їх до підписання“Великого договору про дружбу між СРСР та Німеччиною” з таємними додатками про розподіл Європи, що привело ЛЮДСТВО до ще найбільшої трагедії XX століття - Другої Світової війни. Жахливе відлуння пострілів Гаврили Принципа пролунало 1 вересня 1939 року. 

17 вересня 1939 року, згідно домовленості з Гітлером про знищення Незалежної Польщі, Червона армія та загони катів із НКВС входять на терени Західної України, де їх радісно вітають західноукраїнські комуністи та москвофіли, більшість з яких стали першими серед репресованих Галичан. За короткий період “Хазяйнування” російських “Визволителів”, вони встигли до липня 1941 року знищити півмільйона мирних галичан та біля мільйона депортувати. 

Обидва Диктатори не довіряли один одному та готувались до війни, але Гітлер напав першим 22 червня 1941 року. Непідготовлена до опору нацистам відступаюча Червона Армія покинула Україну на розграбування та нищення Нацисткою Німеччиною. За три роки володарювання нові “Господарі” Українських земель під Сатанинським прапором Смерті, які принесли на завойовані Землі “НОВИЙ ПОРЯДОК” поставили собі за мету безпричинно знищити все українське єврейство, перетворити українців на безсловесних рабів на німецьких заводах та фермах, а плодючі землі України передати в руки німецьких колоністів. 

Жертовний військовий опір окупантам з боку українських партизан, бійців УПА в 1941-1944 роках та героїчна участь мільйонів громадян України в лавах Радянської Армії допомогла звільнити сплюндровану Батьківщину від німецьких окупантів. На Вівтар Перемоги над нацизмом було покладено життя десяти мільйонів наших співвітчизників. 

Але була ще друга сторона наслідків Перемоги “ЛЮБОЙ ЦЕНОЙ”. Війна забрала життя молоді, яка могли би дати здорових нащадків. В наспіх виритих окопах та урвищах, в болотах і річках, поклали життя через провини бездарних та бездушних командирів Сталінського вишколу мільйони зайвих жертв та героїв Великої Перемоги. Після закінчення війни продовжились військові дії проти бійців УПА, масові репресії та депортації в 1945-1953 роках, які добавили до сумного підсумку сталінських репресій ще один мільйон нових жертв. 

Підсумком багатолітньої, на протязі 70 років , атеїстичної пропаганди, починаючи з 1917 року, передостаннього року Світової війни та створенням культу “Вічно Живого Леніна”, з допомогою брехливої кремлівської пропаганди проти БОРЦІВ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ стало наступне: розрив гуманних відносин між людьми, падіння моралі, розвал родинних цінностей, пияцтво, алгокоголізм, наркоманія, злочинність, підміна понять Правди та Кривди. Після розвалу СРСР і утворення Незалежних Країн, всі негативні явища із Радянського минулого нікуди не щезли, а, навпаки, в тій чи іншій формі проявилися в більшості бувших радянських республік, а особливо гостро в Росії. 

Росія (Московія) практично ніколи не перебувала в умовах Демократії, тому спроби Єльцина започаткувати демократію зазнали поразки. А прихід до влади авторитарного лідера, гідного вихованця радянського КГБ, В.Путіна надало можливість росіянам повернутися в тоталітарне минуле. 

Замість комуністичної ідеології, для утримання росіян в тенетах наростаючої Диктатури, були запропоновані старі теорії на новий лад: “Всі країни Західної Європи та США, а також країни Балтії, Грузія, Україна - наші вороги”, розширення воєвничого російського націонал-шовінізму на теренах бувших радянських республік, з допомогою своєї нелегальної агентури та легальної діяльності Руської Православної Церкви, яка займається пропагандою “Русского Мира”. 

Напевно так розпорядилась ДОЛЯ, що тільки після 23 років блукань в пошуках свого шляху розвитку, НЕЗАЛЕЖНА Україна, 27 червня 2014 року ОТРИМАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПОВЕРНЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОМУ НАРОДІВ та розірве НАЗАВЖДИ КАЙДАНИ від “ВІЧНОГО ДРУГА” Росії та стане на твердий ШЛЯХ МИРНОГО РОЗВИТКУ та ПРОЦВІТАННЯ. Безумовно Україна переможе всіх своїх ворогів, бо вона знаходиться на стороні ПРАВДИ, а відомо з ким ПРАВДА з ТИМ І БОГ.

Автор : Марко Сімкін, член правління з питань мистецтва ГО “Центр сприяння і розвитку програм та проектів ЮНЕСКО у Львівській області”

http://www.civicua.org/news/view.html?q=2248487

Назад

Пошук

© 2012 Усі права захищені.