Система без системи. Нові гравці старої партії.

29.09.2015 19:04

Останнім часом все більше і більше дивує та безсистемність та абсурдність з якою нинішня влада приймає ті чи інші рішення, в першу чергу – кадрові. Звільнення чи призначення персонажів більше нагадує планову ротацію чи замовлення зверху, ніж справжню боротьбу з корумпованими та непрофесійними державними службовцями. 
Наприклад – справа Наливайченко. Його звільнили за незадовільний стан справ, за невдалу боротьбу з корупцією та контрабандою. Замість Валентина Олександровича головою СБУ призначають його першого заступника – Василя Сергійовича Грицака. Тобто ті хто приймав це рішення вважають, що перший заступник не мав ніякого відношення до роботи СБУ в цілому? Що він не мав відношення до «невдалої боротьби з корупцією та контрабандою»? Чи може він просто більш зговірливий? До речі, Василь Грицак займав посаду начальника Головного управління “К” по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю у період з 11 грудня 2009 року по 12 березня 2010 року. Чи ефективною була боротьба з корупцією у ті роки? Залишимо це питання спеціалістам, проте мені, як пересічному громадянину, здається що ні!
Перед звільненням пан Наливайченко зробив кілька гучних публічних заяв. Наприклад у інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” він сказав: «Тому ця корупція тепер у цій владі небезпечна тим, що вони взяли під контроль попередні кримінальні схеми …». Валентин Олександрович, чому ж тоді за період Вашої роботи було зроблено так мало? Чому не було притягнуто до відповідальності високопосадовців причетних до вищезгаданих злочинних дій? Чому досі немає адекватного розслідування подій на майдані? Проведена Вами робота була б безумовно оцінена ще кілька років тому, проте сьогодні люди вимагають більшого. Потрібні реальні, рішучі дії та абсолютна прозорість процесу, чого Ви досягти так і не змогли.
Ще один приклад останнього часу – звільнення Ігоря Шевченка з посади міністра екології та природних ресурсів. Як повідомляє прес-служба Кабміну: «Це рішення ухвалено через те, що Мінприроди як центральний орган виконавчої влади втратило керованість, не забезпечує виконання базових функцій та зобов’язань держави в сфері охорони довкілля».
У ЗМІ є безліч інформації щодо скандального міністра, який у робочий час літав у відпустки на приватних літаках, мав зв’язки із минулою владою та начебто покривав багатомільйонні корупційні схеми. Проте чомусь тільки зараз, після пожежі на нафтобазі під Києвом, у пана Президента та шановних депутатів відкрилися очі і вони побачили, що Ігор Шевченко «не справляється зі своїми службовими обов’язками». Так може давайте спалимо ще декілька незаконно збудованих нафтобаз, і тоді, можливо, буде звільнено ще декілька профнепридатних чиновників?
Розглянувши ці два приклади логічним стає питання: чому люди, які не професійно та безвідповідально виконували свої обов’язки, чим відверто саботували роботу Державних органів влади, не несуть жодної відповідальності за свою професійну халатність перед законом та громадянами України? Маю нагадати:

Кримінальний кодекс України
Стаття 367. Службова недбалість
1. Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, –
карається штрафом від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, –
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Виходячи з цього, у недбалих чиновників повинно бути лише два шляхи, як у товариша Саахова у «Кавказькій полонянці»: «З цієї кімнати або під вінець, або до прокурора». Тобто якщо не справляєтесь зі своїми обов’язками – пишіть заяву на звільнення за власним бажанням, в іншому разі – несіть повну відповідальність за свою халатність чи бездіяльність. По іншому порядку в країні не буде. Лише жорсткі заходи можуть зламати систему і дати бажаний результат.
До речі, як простий народ може оцінити роботу державних службовців? В яких одиницях ми можемо виміряти ефективність того чи іншого чиновника? Як можемо виставляти оцінки, висловлювати довіру чи недовіру не маючи жодного уявлення про їх діяльність? Логічним було б ввести маркери ефективності, за якими народ мав би змогу самостійно оцінювати КПД державних працівників. Треба давати їм чіткі завдання, від виконання чи не виконання яких залежала б і їх подальша доля. Тоді не виникало б ситуацій з незрозумілими звільненнями чи призначеннями, усі знали б за що і чому було прийняте те чи інше рішення.
Можна довго приводити приклади, їх десятки. Проте висновок один: майже всі призначення чи звільнення у пост революційній Україні, як і до Майдану, мають під собою політичні мотиви. Нічого не змінилося. Стара система працює і з новими обличчями, знищуючи тих, хто намагається іти проти неї.
Питань багато, і питання є до всіх. І до Президента, і до міністрів, і до депутатів, і до військових чиновників, немає лише до простих бійців в зоні АТО … вони воюють і вмирають, сподіваючись на те, що країна змінилася, але …
Але вони повернуться…

Федоренко Юрій, експерт-аналітик 07.07.2015 року

  Джерело;http://m--p.com/sistema-bez-sistemi-novi-gravtsi-staroyi-partiyi/

 

Назад

Пошук

© 2012 Усі права захищені.