Соцдослідження: Українці наполягають на ліквідації інституту недоторканності депутатів

26.01.2016 21:07

Сьогодні Київський міжнародний інститут соціології презентував результати загальнонаціонального опитування громадської думки стосовно поширеності корупційних практик в Україні у 2015 році та змін, які були зафіксовані протягом чотирьох хвиль опитування  2007-2015 рр.

Згідно із дослідженням, українці вважають проблему корупції в повсякденному житті однією із найнагальніших для України (94,4%). З проявами корупції в 2015 році з позиції учасника або спостерігача стикалися майже 2/3 респондентів, кожен п’ятий з яких  – якнайменше щомісяця.

Жителі України залишаються погано обізнаними про антикорупційні кампанії чи заходи, що проводяться органами влади та іншими організаціями, а ті, хто обізнаний, у більшості вважають  такі дії малоефективними.

Ставлення до влади

Як показало дослідження, після подій 2014-2015 років спостерігається відчутне скорочення рівня довіри до органів влади всіх без винятку рівнів порівняно з 2011 роком, що може бути пов’язане з невиправданими очікуваннями населенням рішучих змін у країні.  Лідером за рівнем  довіри залишається місцева влада. Другу сходинку утримує Президент зі своєю Адміністрацією.

Ставлення до влади

Українці продовжують розглядати вищі органи влади як найбільш відповідальні за боротьбу з корупцією: Президент України (60.6%), Верховна Рада (41,7%) та Кабінет Міністрів (37,7%). Окрім того, соціологи відзначають, що частка населення, яке покладає відповідальність за боротьбу з корупцією на простих громадян, поступово зростає (від 15.8% у 2007 році – до 24.0% у 2015 році).

Зміни у сприйнятті корупції

Традиційні недруковані ЗМІ залишаються незмінними лідерами в наданні інформації про корупцію. Майже втричі зросла частка населення, яке отримує інформацію про корупцію через Інтернет.

Половина (49,8%) дорослого населення допускає власну залученість до корупційних дій у тому разі, коли це їм вигідно, а 37,4% опитаних декларують цілковиту неприйнятність для себе корупційної практики. Молодь найбільш готова використовувати вигідні корупційні зв’язки.

85,5% дорослого населення України оцінює загальний рівень корумпованості суспільства вище середнього. Лише 1,8% опитаних вважають корупцію мало поширеною або й зовсім відсутньою.

40,7% усіх основних сфер та інституцій розглядаються населенням як надто корумповані.

Рейтинг найбільш корумпованих галузей за сприйняттям населенням, як і раніше, очолюють: Державтоінспекція та судова система (66.0%).  Далі йдуть – міліція (без ДАІ), прокуратура та медична система. Остання хвиля дослідження 2015 р. демонструє зростання корумпованості державного сектору за оцінкою населення, хоча цей висновок не має підтвердження на реальному досвіді. Цьому сприяє, зокрема, інформаційний супровід корупційних викриттів у ЗМІ.

3

 

За оцінками громадян, рівень корупції у сприйнятті населення зріс порівняно із 2011 роком.

2

Зіткнення з проявами корупції

Реальна ж частка населення, втягнутого в корупційні стосунки, за минулі чотири роки дещо скоротилась. У 2015 р. мали досвід вимагання хабара, його добровільної пропозиції чи використання особистих зв’язків для досягнення власних цілей 70,7% респондентів (у 2011-му році таких було 72,4% – різниця статистично значуща на рівні р=0,01). Незначне скорочення стало можливим завдяки зниженню добровільної пропозиції хабара з боку споживача державних послуг.

5

Проте сталими залишаються лідери корупційних практик, де не зафіксовано статистично значущих змін у рівні хабарництва. З вимаганнями впродовж року, що передував опитуванню, зіткнулись 56,8% опитаних, і ця частка залишилася стабільною з 2011-го року. Найчастіше з вимогою неофіційної плати люди стикаються під час звернення до державних медичних закладів, контактів з міліцією, отримання дозволів у органах влади, контактів з ДАІ, у загальноосвітніх школах, у вищих навчальних закладах. Рідше, порівняно з 2011 р., вимагають хабар у таких сферах, як проходження митного контролю чи оформлення митних документів, підключення чи ремонт комунальних послуг, контакти з органами призову на військову службу, оформлення чи отримання соціальних виплат.

Зросла ж корупція під час отримання кредиту чи позики в державній установі, звернень щодо приватизації, володіння та користування землею, звернень до судової системи та до державних нотаріусів.

Самі українці стали рідше давати хабарі (35,6% опитаних проти 40,5% у 2011 р.).Найчастіше ініціюють корупційні ситуації громадяни при взаємодії з представниками закладів середньої освіти, державної медицини та ДАІ. У більшості сфер пропозиція неофіційної платні скоротилась.

Реагування на прояви корупції

Лише 2% громадян намагались захистити свої права перед чиновником. Основною причиною неоскарження дій посадовця залишається впевненість, що така спроба все одно буде марною.

За останні 12 місяців найбільше людей чули про антикорупційні заходи чи кампанії, котрі були проведені ЗМІ (38%). Найбільш помітною для громадян була антикорупційна діяльність Люстраційного комітету та Президента.Найефективнішими, за оцінками населення, є заходи ЗМІ (27%) та громадських організацій (28%). 

Як показало опитування, ідея жорстких заходів проти корупціонерів стає доволі популярною серед населення. Українці наполягають на ліквідації інституту недоторканності депутатів ВРУ, розглядаючи рівність усіх перед законом як необхідну умову для ефективного запровадження будь-яких антикорупційних заходів.

Назад

Пошук

© 2012 Усі права захищені.