ЦІННІСТЬ СЛОВА ЛІДІЇ НЕСТЕРЕНКО-ЛАНЬКО

18.02.2016 21:21

    Напередодні Міжнародного дня рідної мови в Музейній вітальні плебанії отця Василя Антонича відбулася зустріч із письменницею з Мостиського району Лідією Нестеренко-Ланько.

     Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка своє становлення як літератора завдячує Франковому вишу. Тут формувалися її погляди, розширювався світогляд, гартувався дух; тут почала писати прозу, а перші вірші виходили з-під її пера ще у 16 років. На творчий шлях студентку ЛДУ ще 1968 року благословила письменниця Ірина Вільде. Новелою «Лелече гніздо» Лідія Ланько 1973 року дебютувала в журналі «Жовтень». «Після цього мої твори не друкували, тому я почала писати в шухляду», – згадує письменниця. 

    За плечима Лідії Нестеренко-Ланько – вчителювання, журналістська праця, робота в музеї, Академії мистецтв. Сьогодні вона знаний літератор, член Національної спілки журналістів України. В її творчому літературному доробку – новели «Визволителі», «Сонячний метелик», збірка поезій «Музика дощу», інші твори. Підготувала до друку книжки для дітей «Пори року», «Пригоди Солодинки», «Казки з бабусиної скрині».  Та на цьому письменниця не спиняється: пише новели, оповідання, працює над біографічним романом «Подіум».

    Її оберіг – це її велика родина: чоловік, п’ятеро синів і онука Іринка.

    У Музеї-садибі родини Антоничів (філія Львівського музею історії релігії) Лідія Нестеренко-Ланько презентувала свої збірки. У колі шкільної молоді письменниця розповідала про роботу над книжками, читала уривки творів, ділилася новими творчими задумами. У свою чергу, вихованці дитячої літературної студії «Друзі Антонича» декламували вірші поетеси: «Сопілкова душа», «Трояндами сипав Пегас», «Сум», «Відречення», «Марево ночі», «Нічний дощ», «Жолобок».

                        Ірина Сенечко, Ірина Цебенко, наукові співробітники ЛМІР

Назад

Пошук

© 2012 Усі права захищені.