Україна сумує з приводу смерті Романа Іваничука

17.09.2016 20:54
Сьогодні, 17 вересня, на 87 році життя відійшов у Вічність український письменник, Герой України, лауреат національної премії України ім. Т. Шевченка, автор романів "Мальви", "Орда" та багатьох історичних творів, Роман Іваничук.
 
Картинки по запросу роман іваничук
Роман Іваничук був талановитим літератором, а ще його життєвий шлях – це приклад наполегливості, відданості своїй справі та працьовитості.
 
На сайті ЛОДА зазначається, що прощання з письменником відбудеться у церкві св. Трійці, на вул. Тершаківців, 11-а. 18 вересня о 19:30 відбудеться парастас за померлим, 19 вересня з 9:00 – прощання, о 11:30 розпочнеться служба за померлим. Опісля – піша хода на Личаків.
 
О 13:00 проведуть громадське віче ідбудаться чин похорону на Личаківському кладовищі. http://zik.ua/news/2016/09/17/lviv_i_lvivshchyna_sumuyut_z_pryvodu_nepopravnoi_vtraty__smerti_romana_873782

                                                                       Біографія.

Народився 27 травня 1929 в селі Трач Косівський повітСтаниславівського воєводства в сім'ї учителя; його дядько — Михайло Іваничук, вчений-геоморфолог, вояк Легіону УСС та УГА. Вдома у батька була велика бібліотека, тому з дитинства Роман багато читав.

Навчався у початковій школі в с. Трач, від 1942 року в Коломийській гімназії, перетвореній у Коломийську СШ № 1, яку закінчив у 1947 р. На бажання батька вступив на геологічний факультет Львівського університету, але покинув, оскільки прагнув здобути філологічну освіту. 1 рік пропрацював учителем початкової школи в с. Трач. У 1948 р. знову вступив до Львівського університету на українську філологію, але через те, що не хотів йти до комсомолу і на свята ходив у вишиванці, на нього був написаний донос і в 1949 р. Романа Іваничука виключили з університету за «антирадянську діяльність». Відслужив 3 роки в армії (вАзербайджані) і в 1953 р. поновився у Львівському університеті, який закінчив у 1957 році. Поїхав працювати учителем української мови і літератури у селищеЩирець Львівської області. Там продовжив писати, вступив до Спілки письменників УРСР. В літературі вважав своїми учителями Василя Стефаника,Михайла Коцюбинського та Ірину Вільде, також у ранній період творчості перебував під великим впливом творів Івана Керницького.

У 1958 р. вийшла друком перша збірка новел «Прут несе кригу», яка принесла йому визнання.

У 1961 році переїхав до Львова, від 1963 року працював редактором у відділі прози журналу «Жовтень».

У 1968 році вийшов друком роман «Мальви» на історичну тематику з часів Хмельниччини. За нього Іваничука жорстко критикувала компартійна влада, хотіли звільнити з журналу, проте роман здобув широкий резонанс.

Тему наступного роману «Черлене вино» — про оборону Олеського замку від польських загарбників у 1431—1432 роках в ході так званих «Воєн Свидригайла» — підказав відомий літературознавець Григорій Нудьга. Роман вийшов друком у 1977 році. Тут чи не вперше в українській літературі змальовано побут середньовічного Львова. За ним з'явився роман «Манускрипт з вулиці Руської» (1979), який змальовує картини міського життя кінця XVI — початку XVII ст. у Львові. Обидва стали популярними. У третьому «львівському романі» «Вода з каменю» (1982) йдеться про Львів початку ХІХ ст. і юність Маркіяна Шашкевича. Наступний роман «Четвертий вимір» (1984) про одного з учасників Кирило-Мефодіївського братства Миколу Гулака вважають вершинним твором автора.

У період Перебудови бере активну участь у національно-визвольному русі. У червні 1988 року погодився очолити львівську філіюТовариства рідної мови. Навесні 1990 року обраний народним депутатом УРСР, брав участь у підготовці і проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року.

 
 
Назад

Пошук

© 2012 Усі права захищені.