На території однієї зі шкіл міста її працівник на очах у дітей побив собаку та кинув його в річку (оновлено).

03.04.2019 18:25

У Городоцьке відділення поліції 2 квітня надійшло повідомлення від місцевого мешканця про те, що на території однієї зі шкіл міста її працівник на очах у дітей побив собаку та кинув його в річку.

У Городку чоловік на очах у дітей побив пса та викинув його в річку

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Львівської області.

За фактом відкрите кримінальне провадження за ч.2 ст.299 Кримінального кодексу України (жорстоке поводження з тваринами). Санкція статті передбачає – обмеження або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Правоохоронці встановлюють обставини події, а також причетних до неї осіб.

Leopolis.news

_________________________________________________________________________________

 Історія з собакою має продовження, додаємо інші точки зору з приводу  проблеми піднятої в статті.

 Тетяна Саварин 

 Я – вчитель Городоцького НВК №2 і я не можу мовчати. На всю країну у вечірньому праймі основних каналів прогримів скандальний сюжет про жорстоке вбивство тварини працівниками школи. Основне звинувачення спростоване однозначним шляхом – собака живий і, за висновками ветеринара, неушкоджений. Вірю в подальше чесне розслідування справи правоохоронними органами і хочу поговорити про ще один моральний аспект проблеми. 
Ми готові засуджувати, поливати брудом, вимагати розправи, не потребуючи доказів та фактів. Моя школа була несправедливо виставлена на всю країну філіалом пекла. Цього вже не змінити. Літня жінка, проходячи вчора повз подвір’я школи, де діти гралися з «загиблим» собакою, плюнула в бік воріт і крикнула: «Шкуродери!». Інформаційний привід створено, ярлики наліплено. В соцмережах борці з жорстокістю пропагують гуманізм і справедливість, пропонуючи четвертувати працівників школи, переламати їм руки-ноги без суду і слідства, втопити в річці тощо. Я зробила невелику нарізку зі скріншотів коментарів під дописом на фейсбук-сторінці ТСН, просто прочитайте. Допис з інформацією про вбивство собаки висить вже дві доби, він не оновлений і не виправлений (не кажучи вже про якісь вибачення), люди продовжують коментувати та репостити недостовірну інформацію. Show must go on. Високі стандарти журналістики. Можливо, все це має просто відвертати увагу людей від ситуації в країні?
Мені прикро, що ми не зважуємо наслідки своїх вчинків, що ми діємо на емоціях і так і не навчилися банально фільтрувати інформацію та думати своєю головою. Мені страшно, що діти сприймають як рольову модель поведінки вакханалії в соцмережах, де критичне мислення замінюють агресією та відчуттям вседозволеності. 
Я проти жорстокості до тварин. Я проти жорстокості до людей.
#ПідтримайШколу #ЗаСправедливість
______________________________________________________________________________________________

Роман Смірнов 

Поширюю новини про собаку з перших уст, щоб не було домислів та припущень. Собака в основному зараз почувається добре, правда реагує права лапка, болить . Сьогодні цілий день був з ним у Львові на обстеженні. У собаки кличка Лакі, навіть знайшовся господар. Собака насправді щасливчик. Це все, що стосується собаки. Але, насправді мене дивує, що увага зосереджена тільки на тому живий собака чи ні? Допускаю, що багато людей й не знають, що є другий собака, який 10.12.18 р. таки загинув в клініці. Сьогодні я теж там був та отримав підтвердження, що собака на своїх ногах вже не стояв, був у тяжкому стані. Багато дітей школи бачили, як собака лежав біля їдальні, як його переносили. Як сама викладач допомагала дітям рятувати собаку та відвезла до вет. клініки. Діти знають, як довго в підвалі стояв жахливий запах, де був той собака. І тут відбувся ще раз факт жорстокого поводження з тваринами. Діти ще не встигли оговтатись від попередньо випадку, як трапився другий. Чому межа реакції дорослих та дітей є смерть? А вдарити, проте не вбити це норма? Про що взагалі йдуть розмови? Собака живий ! Це дуже добре, слава Богу! А діти як? От про дітей хтось думає? Про їхній психологічний стан? В школі тільки й мова : «Собака живий!», постраждала репутація школи. А от діти – це така неважлива річ, вони так і залишились на задньому плані. Зі своїми переживаннями, та тепер ще й потребою захищатись від нападків інших дітей. Школа – це діти перш за все! Це не стіни! Яка була проведена робота після загибелі другої собаки з дітьми, які намагались врятувати її, які отримали стрес від побаченого? НІЯКОЇ !!! З ними не розмовляли ні керівництво школи, ні професійні психологи, яких мала залучити та ж сама школа. Діти залишились на одинці зі своїми переживаннями! І тільки батьки тих дітей знають, як вони не могли спокійно спати вночі. Тепер трапилась знову жахлива подія. Давайте спитаємо чи була проведена цього разу розмова зі сторони керівництва школи та психолога з тими дітьми, які стверджують, що бачили, як били собаку? Не залежно в яку б сторону вона не йшла: бачили чи привиділось, чому так сказали, як себе зараз почувають? Діти та їхній стан нікого знову не цікавили. Цим питанням хтось протягом наступного дня переймався? Ні! Основне – «собака воскрес!» Знову діти на далеко задньому плані, про них ніхто так і не згадав, робота психолога не було проведена. Так що ви, ті що так переживають за репутацію школи, робите для дітей тієї школи!? Багато дітей ходить та кажуть тим дівчаткам: «собака воскрес!» А це вже зародження булінгу в адресу й так вже натерпівшихся дітей. Що робить керівництво школи та педагоги ? Знову нічого ! У них ейфорія - «Собака воскрес!» Так це ж ви, дорослі, та ваша бездіяльність і породжуєте булінг в школі. Про яку ж тоді репутацію ви так турбуєтесь!? Стати на захист дітей вже після неодноразового випадку вашої бездіяльності – це злочин? Це наслідок! А причина – це ваша бездіяльність, безсердечність, байдужість. Ви, педагоги, як зайшли журналісти до учительської, турбувались тільки тим, що у вас хвилини відпочинку забирають! І це при тому, що ще вчора діти були переконані, що собака загинув! У вас навіть цей факт не пробудив трошки людяності. Тобто, як завжди, діти з якими ви працюєте та їхні переживання – для вас це не ваша турбота. Ці дівчатка – маленькі герої! Бо бачило більше дітей – сказали тільки одиниці. Комусь заборонили щось говорити, не зважаючи на те, що дитина пережила. Бо є репутація школи, а дитина – переросте. Переросте, та якою виросте??? Я радий, що все більше дітей росте сміливішими за нас, здатними на співчуття, яке для дорослих виявилось непотрібною річчю. Як часто навіть в коментарях спитали: «Як там діти?» Читаючи їх, я бачу, що діти знову на задньому плані. Їхній стан турбує тільки їхніх батьків. Хтось зібрав їх та скерував до психолога ? Наприклад ті, що так турбуються про репутацію школи? Вчинки завжди більше говорять за слова! Поки я вчинків на допомогу дітям ніяких не побачив, а тільки зародження булінгу зі сторони інших дітей, та знову та ж бездіяльність від педагогів. В правильному напрямку рухаєтесь, педагоги! У школі великі проблеми, не всі про них говорять, бо репутація…. Незабаром у вас виникне нова велика проблема у дітей, та чи буде вона вас турбувати ? Яка межа для початку вашої реакції ? Смерть???

 

Назад

Пошук

© 2012 Усі права захищені.